У всі століття Людиною рухало прагнення осягнути незвідане, розширити грані своїх можливостей, піднятися в повітря і полетіти подібно до птаха. Відважні завойовники неба пізнали жаль поразок і радості перемог. Вперше ж мрію людства — піднятися в небо — вдалося здійснити американським піонерам авіації — братам Орвіллу і Уїлберу Райтам.
На літаку-біплані власної конструкції вони в 1903 році піднялися в повітря і зробили двенадцатісекундний політ по прямій. Це була справжня перемога людства над стихією! Нарешті мрія ставала реальністю. Успіх американців подвиг повітроплавців всього світу до пошуку нових відкриттів і досягнень.
Історія розвитку вітчизняної авіації бере свій початок з кінця ХІХ—початку ХХ століття. Вже тоді Київ став одним з найважливіших центрів розвитку авіації.
Велику роль в розвитку вітчизняної авіації зіграв Київський політехнічний інститут (КПІ). У 1905—1906 роках при механічному кружку КПІ була організована Повітроплавна секція. У 1909 році було створено Київське суспільство повітроплавання.
Багато корисного для розвитку авіації зробили професор політехнічного інституту А.С.Кудашев, що зробив перший в Росії політ на літаку власної конструкції, творець дирижабля ‛Київ“ Ф.Ф.Андерс, творець двомісного літака А.Д.Карпека, творець цілої серії літаків і вертольотів И.И.Сикорский, талановиті самолетостроїтелі Ф.И.Былинкин, В.В.Иордан, брати Касьяненко та інші.
Лише впродовж 1909—1912 років київськими ентузіастами було створено близько 40 різних типів літаків.
Розвитку авіації в Києві сприяло і те, що починаючи з 1911 року тут дислокувався військовий авіаційний загін, в якому служили досвідчені льотчики-випробувачі літаків. У 1912 році до Києва прибув П.Н.Нестеров, що виконав в 1913 році вперше в світі політ по замкнутій кривій у вертикальній площині (мертву петлю).
Наявність досвідчених фахівців дозволила організувати в Києві три авіаційних майстерень, що спеціалізувалися на ремонті, головним чином, літаків іноземних марок.
Від напівкустарних майстерень і бере свій початок з вересня 1920 року історія Київського авіаційного заводу — старого з нині чинних в Україні авіабудівних підприємств, такого, що пройшов славний шлях від майстерень до промислового гіганта.
Київський державний авіаційний завод «АВІАНТ» утворений 9 вересня 1920 року рішенням Ради Військової Промисловості № 15178 під найменуванням Державний авіаційний завод № 12 (ГАЗ-12). Він був створений на базі дрібних розрізнених ремонтних майстерень і знаходився до початку війни по вул. Гарматной.
Першим директором (керівником) заводу і фактично його організатором був професор Бобрів Вікторин Флавіановіч (згодом ректор Київського політехнічного і Московського авіаційного інститутів).
Завод проводив ремонт літаків іноземних зразків, що знаходилися на озброєнні армії. Свого аеродрому у заводу не було і тому випробування літаків проводилися на Пост-волинськом аеродромі (Жуляни).
У 1922 році завод був перейменований в «РЕМВОЗДУХ-6».
У 1925 році під керівництвом конструктора К.А. Калініна був розроблений і побудований перший в країні 4-х місцевий пасажирський літак К-1. Завдяки самовідданій праці заводчан (всі роботи проводилися в наднормовий час і вихідні дні) 26 липня 1925 року літак К-1 піднявся в небо.
У 1924 році завод був повністю електрофіцирован, було змонтовано парове опалювання в складальному цеху.
У 1927-1929 рр., займаючись ремонтом літаків вже вітчизняних конструкцій Р-1 і Р-5, колектив заводу сконструював і побудував планер «Гриф», що зайняв перше місце на Всесоюзних планерних змаганнях в р. Коктебель.
У 1931 році завод був перейменований в «Завод № 43».
У 1932 році на заводі був побудований перший в країні автожир «4-ЭА» ЦАГИ.
У 1932-1934 рр. на заводі був запущений в серійне виробництво перший вітчизняний швидкісний шестимісний пасажирський літак ХАЇ-1 конструкції професора И.Г.Немана. Літак ХАЇ-1 володів швидкістю 324 км/год, стелею 7000 метрів, дальністю польоту понад 1000 км., корисним навантаженням до 1000 кг ХАЇ-1 став першим в Європі пасажирським літаком з шасі, що забиралися у польоті.
Перший політ літака ХАЇ-1 відбувся 8 жовтня 1932 року, а всього завод побудував 43 таких літака.
У 1937 році був створений, а в 1938 році успішно пройшов льотні випробування пасажирський літак ОКО-1 конструкції В.К.Таирова.
У 1939-1941 рр. завод виготовляв агрегати для літаків «МИГ».
22 червня 1941 року почалася Велика вітчизняна війна, а вже 25 червня 1941 року завод був розбомблений. Загинули 38 чоловік, 78 чоловік були поранені, було знищено багато цінного устаткування.
Завод був евакуйований в м. Новосибірськ, де на заводі ім. В.П.Чкалова будували винищувачі Як-3, Як-9 конструкції А.С.Яковлева.
Після звільнення 6 листопада 1943 року Києва від фашистських загарбників завод повернувся з евакуації і до закінчення війни проводив ремонт літаків ПО-2 і збірку літаків Як-3, Як-9 з присланих з інших заводів агрегатів.
У 1944 році завод був перейменований в «Завод № 473» або «Організація поштова скринька № 11»
Після закінчення Великої Вітчизняної Війни завод остаточно влаштувався на своїй сьогоднішній території (Святошин), освоювати яку почав ще до початку війни.
У 1945-1946 рр. завод працював над виготовленням дослідних зразків гелікоптера Г-4 конструкції И.П.Братухина. В процесі випробувань виявилися великі прорахунки конструкторів і гелікоптер не був запущений в серійне виробництво.
